Четвер, 12.12.2019, 10:59
Вітаю Вас Гість | RSS

Регіональний центр професійно-технічної освіти м. Зіньків
Меню сайту
Опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 141
Календар
«  Лютий 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
29
Статистика
Головна » 2016 » Лютий » 9 » До уваги випускників шкіл та їх батьків!
12:56
До уваги випускників шкіл та їх батьків!

До уваги випускників шкіл та їх батьків!

В який навчальний заклад вступити по закінченню школи? Це питання вже почало турбувати цьогорічних випускників. Вже не перший рік, долю майбутніх абітурієнтів, вирішує тестування із зовнішнього незалежного оцінювання.  І учні шкіл повинні визначитися із напрямком своєї майбутньої професії і родом діяльності до її закінчення.

В Україні склалася така картина, що всі випускники повинні обов’язково поступити навчатися до вищого навчального закладу незалежно від рівня знань і статків. А що буде потім, це вже інша історія.

В більшості випадків вини вивчаться і отримають диплом вишу. Одні влаштуються на роботу, найчастіше не за спеціальністю, а інші повернуться додому дипломованими домогосподарями. Не тому, що вони погані спеціалісти, а тому, що в нашій країні немає попиту на вищу освіту.

Дослід Організації економічної співпраці і розвитку показав, що доросле населення України із вищою освітою володіє меншими навиками функціональної грамотності в порівнянні із більшістю других країн. Україна по цьому показнику займає третє місце, але на жаль, із кінця. При цьому по показнику вищої освіти населення України займає сьоме місце в світі. Як же так, через одного у всіх вища освіта, а як до справи, то рівень знань і грамотність дуже низький. Чому така невідповідність?  Скоріш за все , від низької якості освіти  і праці багатьох спеціалістів не по профілю освіти та низького рівня відбірного конкурсу  абітурієнтів. Цікаво і те, що в Україні – єдиній в світі країні, де рівень грамотності серед молодих людей (25-34 років) нижче, ніж у старшого населення (55-64) . По всіх показниках із віком старіє увесь організм і мозок, який дає відбиток і на функціональній грамотності. Чому така залежність порушень в Україні, варто шукати в якості сучасної освіти.

Вже є розроблений Проект розвитку освіти України на період 2015 – 2025 років. Метою структури освіти якого є: узгодити структуру освіти з потребами сучасної економіки та інтеграції України у європейський економічний і культурний простір. В якому знову майже забули про професійно-технічну освіту.

В Україні дуже великий показник безробітних, а особливо дипломованих. В чому ж річ? Які особливі якості і навики найбільш затребувані для кар’єрного успіху в Україні? Що заважає роботодавцям отримувати гарно підготовлені кадри?

Був розроблений проект  Всесвітнього банку і Міжнародної організації труда для отримання реальної картини.  Київським міжнародним інститутом соціології було опитано 2389 мешканців міст України у віці від 15 до 64 років. Також опитані були роботодавці 702 компаній, а саме: сільське господарство, харчова промисловість, відновлювальна енергетика та  інформаційні технології. І проаналізували вакансії в 2015 році.

Що ж актуально на сьогоднішній день для України? Всі джерела дали майже однаковий результат, в процесі досліду.

Представники компаній виділили навики найбільш важливі при прийнятті на роботу. Незалежно від галузі, найважливішими є технічні навики. Практично всі підкреслили необхідність вміти працювати самостійно, приймати рішення і одночасно працювати в команді. Додатковий аналіз опитування показав, що наприклад, грамотність і навики рахування оцінюються роботодавцем досить низько не тому, що вони вважають ці навики другорядними, а тому, що більшість кандидатів вже мають такі вміння досить розвинутими і роботодавці сприймають їх як обов’язковими.

Багато хто чув про американську концепцію набору важливих вмінь у робітничих кадрів: відкритість опиту, добросовісність, екстраверсія, поривистість, дружелюбність, нейротизм, емоційна стабільність

Дослід також показав, що молодь 15-24 років більш відкриті до нових знань, а от наполегливості і добросовісності для них не мають великого значення. . Українські роботадавці на перший план виводять добросовісність та технічні навики.

За словами заступника міністра, у разі, якщо буде прийнятий закон «Про освіту», в Україні змінюватиметься структура середньої освіти.

Для випускників 9 класу перехід до старшої школи також супроводжуватиметься зовнішнім оцінюванням. За результатами якого, школярі матимуть три траєкторії продовження навчання.

Перша – це багатопрофільний академічний ліцей, який буде готувати школярів до вступу у заклади вищої освіти.

Друга траєкторія навчання – професійний ліцей готуватимуть кваліфікованих робітників, третя - професійний коледж, готуватиме молодших спеціалістів.

Всі учні України вже мають змогу на безкоштовну ступеневу освіту. Тобто, після школи по закінченню училища можна навчатися безкоштовно в технікумі, а потім в університеті. Але східці тільки вгору, зворотного шляху немає. В наш час спостерігається тенденція, коли молодь із дипломом вищого навчального закладу бажає отримати робітничу професію, щоб мати змогу хоч якось вижити в цьому жорстокому світі. Приходять влаштовуватися на роботу такі кадри, які будуть навчати робітничій професії, про яку знають тільки із інститутських лекцій, а не із власного досвіду. Кого ж вони будуть готувати? Наприклад, як можна навчити шити жакет, не закінчивши училище, а тільки університет?

«До початку реформи нам потрібно підняти престижність професійної освіти, як однієї з кращих освітніх траєкторій професійного розвитку», — наголосив Павло Хобзей. Заступник Міністра зазначив, що професійна освіта під час реформування потребує експертної міжнародної підтримки щодо підручників, програм та методичних матеріалів для професійних закладів.

Завдяки оптимізації в освіті спостерігається тенденція закриття професійно-технічних навчальних закладів. З 1991-го до 2013 року кількість закладів скоротилася з 1251 до 968, а кількість учнів — з 648,4 тис. до 391,2 тис. Кількісне зростання відбувалося лише в галузі вищої освіти: за той самий період кількість вишів ІІІ—ІV рівнів акредитації зросла від 149 до 325, а кількість студентів, які здобувають вищу освіту у ВНЗ І–ІV рівнів акредитації, — з 1,6154 млн. до 2,0527 млн.

  Може варто переглянути, чому із шкільної лави учнів ціле направлено направляють до вищих навчальних закладів, минаючи профтехосвіту ?  А по їх закінченні вони ідуть працювати по робітничій професії бо тільки на неї зараз є попит і пропозиція.

 

 

Заступник директора з НВР Л.В. Бударова

Категорія: Різне | Переглядів: 207 | Додав: khap | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:




Наш контакт:


Пошук
















Конструктор сайтів - uCoz